- пустельний
- -а, -е.1) Прикм. до пустеля 1). || Власт. пустелі. ||Який живе або росте у пустелі.2) Безлюдний або малолюдний; порожній.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пустельний
Смотреть что такое "пустельний" в других словарях:
пустельний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дикий — а, е. 1) Який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений, на відміну від свійського (про тварин). || Який росте без втручання людини, некультивований, на відміну від садового, городнього (про рослини). || Не оброблений… … Український тлумачний словник
помертвілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до помертвіти. 2) у знач. прикм. Який утратив ознаки життя; безжиттєвий, нерухомий. || у знач. прикм. Мертвотно блідий. 3) у знач. прикм. Який утратив свіжість; зів ялий. 4) у знач. прикм. Позбавлений усього… … Український тлумачний словник
пустельність — ності, ж. Властивість і стан за знач. пустельний 2) … Український тлумачний словник
пустельно — Присл. до пустельний. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
безлюдний — (де немає людей), нелюдний, незаселений, пустельний, дикий; малолюдний (де мало людей); відлюдний (який рідко відвідують люди); порожній, пустий (зазв. про приміщення, вулицю) … Словник синонімів української мови
пуна — іменник жіночого роду пустельний ландшафт у горах Південної Америки … Орфографічний словник української мови
